Інформаційно-методичні рекомендації
щодо проведення шевченківського тижня МАН
І. Загальні положення
Мета і завдання проведення тижня – ушанування пам’яті та популяризація творчості видатного сина українського народу Т.Г. Шевченка, збереження традицій української національної культури, виховання в молодого покоління поваги до мови й традицій свого народу, сприяння розвитку та реалізації творчих ініціатив учнів освітніх закладів міста; залучення здібної та обдарованої молоді до пошукової, науково-дослідної роботи.
Організатором тижня є управління освіти Мелітопольської міської ради Запорізької області та Мала академія наук учнівської молоді Мелітопольської міської ради Запорізької області. Загальне керівництво підготовкою та проведенням шевченківського тижня здійснює рада Літературного музею Т. Шевченка МАН учнівської молоді.
ІІ. Порядок і терміни проведення
У 2018 році шевченківський тиждень присвячений поетичним ювілеям Кобзаря: «Катерина» (1838), «Тризна» (1843), «Розрита могила» (1843), «Марина» (1848), «У Бога за дверима лежала сокира» (1848), «Титарівна» (1848), «Доля» (1858), «Муза» (1858), «Слава» (1858).
Форма проведення тижня – очно-заочна:
І етап – заочний – з 19 лютого по 12 березня 2018 року – робота журі;
ІІ етап – очний – з 12 по 16 березня 2018 року – очна презентація робіт.
У рамках тижня передбачено проведення окремих конкурсних заходів за номінаціями: оригінальна літературна творчість, ораторське мистецтво, образотворче та декоративно-ужиткове мистецтво; науково-дослідницька робота.
Заявки на участь у шевченківському тижні необхідно надіслати на електронну адресу manmelitopol@gmail.com до 16 лютого 2018 року (додаток 1).
Конкурсні роботи необхідно подати в МАН у друкованому вигляді:
- оригінальна літературна творчість – до 16.02.2018;
- науково-дослідницька робота – до 23.02.2018;
- мистецька шевченкіана – до 02.03.2018.
Графік заходів очного етапу:
|
Дата
|
Час
|
Захід
|
|
12.03.2018
|
14.00
|
Робота журі за номінацією «Мистецька шевченкіана»
|
|
|
16.00
|
Квест-екскурсія в Літературному музеї Т. Шевченка для вихованців підготовчого відділення «Діти Розквіту»
|
|
13.03.2018
|
14.00
|
Конкурс ораторського мистецтва
|
|
14.03.2018
|
14.00
|
Захист науково-дослідницьких робіт
|
|
15.03.2018
|
Упродовж дня
|
Екскурсії в Літературному музеї Т. Шевченка для учнів шкіл міста (за домовленістю та поданими заявками)
|
|
16.03.2018
|
14.00
|
Урочисте підбиття підсумків шевченківського тижня
|
ІІІ. Учасники тижня та критерії оцінювання
До участі у шевченківському тижні МАН запрошуються учні освітніх закладів міста віком від 6 до 18 років. Оцінювання поданих робіт здійснюється окремо в кожній номінації.
- Оригінальна літературна творчість – авторські твори, створені за мотивами або присвячені творчості Т. Шевченка, надруковані шрифтом Times New Roman розміру 14 на одному боці аркуша білого паперу формату А4 з інтервалом 1,5 (не більше 3 сторінок).
Критерії оцінювання: відповідність тематиці тижня, творча оригінальність, правильність написання тексту, культура оформлення матеріалу.
Вікові категорії: молодша (діти від 6 до 10 років), середня (від 11 до 14 років), старша (від 15 до 18 років).
- Ораторське мистецтво – виразне читання поезій, уривків з поем Т. Шевченка. Тривалість виступу – до 4 хвилин.
Критерії оцінювання: відповідність тематиці тижня, виконавська майстерність, якість та доцільність додаткового супроводу (музика, презентація), естетика зовнішнього вигляду.
Вікові категорії: молодша (діти від 6 до 10 років), середня (від 11 до 14 років), старша (від 15 до 18 років).
- Мистецька шевченкіана:
- образотворче мистецтво: виконання робіт у будь-якій техніці на папері формату А3 з етикеткою (додаток 2);
- декоративно-ужиткове мистецтво: авторські роботи, виконані в різних техніках, з етикеткою експонату.
Критерії оцінювання: відповідність тематиці тижня, художній рівень та індивідуальність виконання, композиційна досконалість роботи, багатство індивідуальних творчих прийомів, якість оформлення.
- Науково-дослідницька робота – на конкурс подаються наукові мікродослідження проблемно-пошукового характеру, що повинні ґрунтуватись на певних науковій та експериментальній базах, містити результати особисто проведеного практичного аналізу художніх текстів; відображати власну позицію дослідника.
Орієнтовна тематика науково-дослідницьких робіт:
- Морально-психологічна драма матері-покритки в поемах Т. Шевченка «Катерина» (1838) та «Марина» (1848).
- Компаративний аналіз двох редакцій поеми «Царі» 1848 р. і 1858 р.
- Самоусвідомлення Кобзарем власної творчості в ліричному триптиху «Доля», «Муза», «Слава» (1858).
- Історична правда у творчості Т. Шевченка (відповідно до тематики тижня).
- Образи, створені Т. Шевченком, у світовій та вітчизняній літературі (наприклад, Шевченкова Катерина).
- Літературно-критичний аналіз творів Т. Шевченка (відповідно до тематики тижня).
- Концептуальний образ Т. Шевченка в мовній свідомості сучасників.
Структура роботи:
- титульний аркуш (додаток 3),
- зміст (містить найменування та номери початкових сторінок усіх розділів та підрозділів, зокрема вступу, розділів, висновків, списку використаних джерел додатків),
- вступ (коротко обґрунтовуються актуальність і доцільність обраної теми; формулюються мета роботи та зміст поставлених завдань, об’єкт і предмет дослідження; подається перелік використаних методів дослідження, вказуються ступінь наукової новизни (уперше отримано, удосконалено, набуло подальшого розвитку); повідомляється про наукове використання результатів досліджень або даються рекомендації щодо їх використання).
- основна частина складається з розділів та підрозділів. Кожний розділ розпочинається з нової сторінки. В основній частині роботи наводяться характеристика джерел, використаних для написання роботи, та короткий огляд літератури з тематики; викладаються, аналізуються та узагальнюються результати проведеного дослідження, подається їх оцінка. Зміст основної частини має відповідати меті та завданням роботи та повністю їх розкривати.
- висновки мають містити стислий виклад результатів вирішення наукової проблеми та поставлених завдань, зроблених у процесі аналізу обраного матеріалу, оцінок та узагальнень. Необхідно підкреслити їх самостійність, новизну, теоретичне та (або) прикладне значення, акцентувавши увагу на кількісних і якісних показниках здобутих результатів, обґрунтувати достовірність результатів та надати рекомендації щодо їх використання
- список використаних джерел містить бібліографічні описи використаних джерел, оформлені за зразками:
книга: Кушнаренко Н. М. Наукова обробка документів : підручник / Н. М. Кушнаренко, В.К. Удалова. – 3-тє вид., стер. – К. : Знання, 2006. – 331 с.;
стаття: Дзюба І. М. Україна перед сфінксом майбутнього / І.М. Дзюба // Науковий світ. – 2004. – № 2. – С. 2-6.
електронний ресурс: Кабан Л. В. Оцінювання інноваційної діяльності загальноосвітніх навчальних закладів регіону [Електронний ресурс] / Лариса Василівна Кабан – Режим доступу: http://www.narodnaosvita.kiev.ua/ Narodna_osvita/vupysku/1/statti/2kaban/2kaban.htm
- додатки (за необхідності) містять допоміжні або додаткові матеріали, необхідні для повноти сприйняття роботи, кращого розуміння отриманих результатів: додаткові таблиці, графіки, рисунки, ілюстрації тощо.
Вимоги до оформлення: робота друкується шрифтом Times New Roman розміру 14 на одному боці аркуша білого паперу формату А4 з інтервалом 1,5. Обсяг роботи – 10-15 сторінок. Поля: ліве – 30 мм, верхнє і нижнє – 20 мм, праве – 15 мм.
Кожна структурна частина роботи починається з нової сторінки. Заголовки структурних частин друкуються великими літерами симетрично до набору: «ЗМІСТ», «ВСТУП», «РОЗДІЛ», «ВИСНОВКИ», «СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ», «ДОДАТКИ». Заголовки підрозділів друкуються маленькими літерами (крім першої великої) з абзацного відступу. Відстань між заголовком (за винятком заголовка пункту) та текстом має дорівнювати 3-4 інтервалам.
Нумерація сторінок, розділів, підрозділів, рисунків, таблиць подається арабськими цифрами без знака «№».
Усі сторінки роботи, ураховуючи титульну сторінку й додатки, підлягають суцільній нумерації, номер на титульній сторінці не ставиться, а на наступних сторінках проставляється в правому верхньому куті сторінки без крапки в кінці.
Номер розділу ставиться після слова «РОЗДІЛ», після номера крапка не ставиться. Заголовок розділу друкується з нового рядка.
Підрозділи нумеруються в межах кожного розділу за правилом: номер розділу, номер підрозділу. У кінці номера підрозділу має стояти крапка, наприклад: «2.4.». Заголовок підрозділу наводиться у тому самому рядку.
У кінці назв розділів, підрозділів, пунктів крапка не ставиться.
Під час написання роботи учень має посилатися на наукові джерела, матеріали, ідеї, висновки, результати, які використовуються в роботі. Посилання в тексті роботи на джерело зазначається порядковим номером за переліком посилань, виділеним двома квадратними дужками, наприклад, «... у працях [1-7]...». Якщо в тексті роботи необхідно зробити посилання на конкретні відомості, цитата наводиться в лапках, а посилання береться у квадратні дужки із зазначенням порядкового номера джерела в списку використаних джерел та відповідної сторінки. Наприклад: «… набуття наукового знання передбачає оперування фактами, які характеризують певне явище, розробку наукової гіпотези (теорії), яка пояснює те чи інше явище і постановку експерименту для доведення висунутої теорії [8, с. 37]».
Захист роботи передбачає виступ з доповіддю та презентацією тривалістю не більше 5 хвилин; відповіді на запитання; участь у дискусії. Рекомендації щодо розробки доповіді та презентації розміщені за посиланням http://manmelitopol.ucoz.org/index/zakhist_naukovoji_roboti/0-35
ІV. Підбиття підсумків
За результатами рішення журі шевченківського тижня в кожній номінації та віковій категорії визначаються переможці, які нагороджуються дипломами управління освіти Мелітопольської міської ради Запорізької області:
І місце – диплом першого ступеня
ІІ місце – диплом другого ступеня
ІІІ місце – диплом третього ступеня
Рішення журі є остаточним та оскарженню не підлягає.
