Структуру Зразкового музею становлять 10 експозиційних розділів:

1. Родовід Т. Шевченка;  2. Творчість поета;                     3. Шевченків «Заповіт»;    

4. Т. Шевченко – художник (Т. Шевченко – портретист, автопортретист, Шевченко і «Мальовнича Україна»). Експозиційний розділ «Т. Шевченко – художник» складається з трьох підрозділів: «Автопортрети», «Живописна Україна», «Шевченко – портретист». У 1843 році Тарас Григорович приїхав в Україну. Під час подорожі любов до рідного краю наштовхнула його на створення цілої серії картин, які зібрані в альбом "Живописна Україна". Серія офортів "Селянська родина", "Видубицький монастир у Києві", "Судня рада", "Дари в Чигирині", "Старости" – це національне відтворення життя української нації, українського селянства. Велике місце в Шевченківському доробку належить портретам. В Україні Т. Шевченко був у багатьох поміщицьких сім'ях, звідси портрети "Сліпий", портрет Варвари Рєпніної, Рєпніна, дітей Рєпніна, Лукомського. Всього створив 12 російських портретів, багато ілюстрацій до своїх творів: "Тополя", "Слепая", "Катерина", "Гамалія". Власні зображення художник створював протягом усього життя. Кожне з них по-своєму особливе. На деяких автопортретах Шевченко сповнений енергії, внутрішньої сили, на інших - обличчя його відображає муки, очі повні скорботи. Найкращий автопортрет 1840 року, за ним 1843, "Шевченко за роботою", до речі, намальований у Яготині і подарований Варварі Рєпніній. Автопортрет 1847 "У солдатському кашкеті" (третя рота), 1858 році, 1860 р. "За свічкою" і "У шапці та кожусі". Як художник Шевченко формувався під впливом Карла Брюллова, але не був сліпим наслідником свого вчителя. Він в Академії художеств мав власну думку щодо мистецтва і свій стиль живопису.

5. Фотошевченкіана Руслана Теліпського. У експозиційному розділі «Фотошевченкіана Руслана Теліпського» представлені 30 світлин монументальної шевченкіани, подаровані автором учнівській молоді Мелітополя. Манівці встановили тісні зв’язки з шевченкознавцем, ведуть переписку і запросили Руслана Теліпського на святкування 200-річчя Т. Шевченка в Мелітополь зі своєю фотовиставкою. Руслан Теліпський за власний кошт об’їздив всю Україну, побував у Канаді, 20 країнах світу, зібравши колекцію світлин монументальної шевченкіани. Десять років лучанин вивчає монументалізм Шевченка і мріє створити Музей пам’ятникології, де можна було б згодом відслідкувати всі встановлені пам’ятники в Україні та у світі й розповідати про визначніші з них.

6. Шевченкіана Мелітополя. Експозиційний розділ «Шевченкіана Мелітополя» - це дослідницька робота колективу учнів і вчителів МАН учнівської молоді та загальноосвітніх шкіл міста. Матеріали розділу вміщені у книзі МАН «Шевченкіана Мелітополя». Експозиційний розділ розкриває поетичну, пісенну, театральну, монументальну, художню шевченкіану Мелітополя; творчість Т. Шевченка у творчості митців прикладного мистецтва.

7. Шевченко і Запоріжжя: у експозиції «Т. Шевченко і Запоріжжя» подані документальні дані про перебування Т. Шевченка на Запоріжжі; карта подорожі поета на Хортиці, Тарасова стежка вздовж Порогів; світлини старої груші, під якою в заплетеній альтанці ночував Т.Шевченко під час гостювання у старожила Прокопа Булата; фото хортицького дуба, під яким декілька разів відпочивав Кобзар; оригінал картини Н. Зінов’єва «Запорізька Січ. Козаки слухають Кобзаря».

8. Шевченко і Пушкін; 9. Юні художники; 10. Зразковий музей